На теренах Івано-Франківської області тільки у Прикарпатському національному університеті готують фінансистів, до порад яких прислухаються у Києві. Наприкінці 2020 року команда студентів економічного факультету ПНУ перемогла у Всеукраїнському студентському чемпіонаті «Монетарна політика: виклик Національного банку України університетам» (NBU University Challenge 2020). Переможці отримали Кубок глави НБУ та можливість пройти стажування у Нацбанку.
Знайомтеся із переможцями: випускники спеціальності Економіка, освітньої програми Економічна кібернетика ПНУ Марія Вацеба, Наталя Романів, Віталій Крамар і їхній науковий керівник, доцент кафедри кібернетичної економіки Андрій Пілько.
Що перше уявляєш собі, коли чуєш сполучення слів «кібернетична економіка»? Фільми у жанрі фентезі, чудернацького робота із миготливими лампочками, перфоровані карти?словом все, що тільки можна, крім того, чим воно є насправді. Однак, після розмови із економістами-аналітиками ПНУ цей стереотип похитнувся і почав розвіюватися.
Державні органи не використовують механізми, які б могли працювати
Марія Вацеба свою магістерську роботу присвятила дослідженню продовольчого ринку України, ефективне функціонування якого є невід’ємною передумовою забезпечення економічної безпеки.
Випускниця ПНУ за спеціальністю Економіка ОП Економічна кібернетика вважає, що попри наявність численних методик оцінювання та аналізу ринків продовольства, необхідно визнати, що вони є далекими від досконалості, а отже потребують системного переосмислення і подальшого розвитку. В нашій країні, каже Марія, є багато можливостей щодо вдосконалення існуючих інституцій. Є механізми, які б могли працювати, які б могли використовувати державні органи у своїй роботі, але на жаль, не використовують.
«В сьогоднішніх реаліях, системні трансформації торкнулись практично всіх без винятку сфер життєдіяльності суспільства. Світ змінюється докорінно. З’являються нові актуальні та перспективні напрями міждисциплінарних досліджень. Іншими словами, економістам-кібернетикам є куди розвиватись та до чого прагнути. З власного досвіду знаю, що державні органи прагнуть полегшити діяльність підприємців, але не завжди все йде по плану. У студентів є багато можливостей для реалізації власних знань. Конкурс, переможцями якого ми стали, є тільки однією з цих можливостей».
Ідея взяти участь в конкурсі такого рівня, говорить Марія. видалась їй дуже цікавою, але вона вагалася. Як-не-як, чемпіонат проводив Національний банк України, завдання стосувалися вузької спеціалізації – формування монетарної політики з усіма тонкощами трансмісійного механізму, макроекономічного аналізу, дослідження ринків, оцінювання ризиків.
«Здавалось, що це надзвичайно важко, що від нас вимагають неможливого, але чітко визначивши цілі, яких ми повинні досягти, ми перемогли. За рахунок чого нам вдалося досягнути такого результату? Однозначно – це чітка злагоджена командна робота, напружена праця, націленість на результат, повна самовіддача учасників команди і наукового керівника. І беззаперечно – це наявний базис знань, здобутих за майже 6 років навчання на спеціальності Економіка за освітньою програмою Економічна кібернетика. Ми черговий раз переконалися в тому, що знання які ми здобули за час навчання в університеті є затребуваними і актуальними на практиці».
Свого часу Марія надала перевагу навчанню на економічному факультеті ПНУ. Хоча й розглядала інші навчальні заклади для подачі документів. Вирішальним, каже дівчина, було зокрема й те, що в ПНУ навчалися її знайомі і батьки.
«Чи зупинюсь я на досягнутому? Ні, в Україні є багато можливостей для розвитку, є багато проектів, частиною яких я хочу та можу стати. Я вірю, що я можу змінити багато в цьому світі, але починати потрібно з себе»
Ми все ще на етапі переходу від планової економіки
Економіка України – це ринкова економіка, що розвивається. Вона сьогодні переживає схожі процеси, з якими стикнулись провідні економіки світу у кінці 20 століття. Це процеси, які, природньо, багатьом не подобаються. Ділиться своєю суб’єктивною думкою випускниця освітньої програми «Економічна кібернетика» Наталія Романів. Ні ціни, ні зарплати не можуть стояти на місці. Українська економіка, продовжує дівчина, у деяких аспектах все ще перебуває на стадії переходу від планової до ринкової. І багато рішень, які приймаються, як показує досвід, потребують суттєвого доопрацювання, бо вони видаються іноді цілком нелогічними. Власне, розуміти процеси в економіці, що як і чому саме так працює, Наталя Романів навчилася на економічному факультеті ПНУ.
«Це та ж економіка, але виведена на трохи інший рівень. Це про гроші, ціни, ринок, але виведені на більш системний рівень. Ми розглядаємо всю економіку не просто як процеси, а систему, в якій ці процеси відбуваються. Це не тільки допомагає економіку сприймати інакше, але й загалом життя сприймати по-новому. Докопатися до суті речей, зрозуміти, як можна оптимізувати їх».
Шість років тому Наталя подала документи саме на економічну кібернетику. Хоча незадовго до того навіть уявлення не мала, що воно таке. Хотіла бути і військовослужбовцем, і займатися юриспруденцією. Поки якось не «зависла» в одній комп’ютерній грі, де треба було розробляти стратегії. Дещо адаптовані комп’ютерні ігри можна було б використовувати у навчанні, вважає Наталя. А ще зіграв свою роль родич – дядько вивчав фінанси у Львові. Однак із 5 закладів, куди Наталя Романів подала документи, саме ПНУ рекомендував їй навчатися на державному замовленні. Тож дівчина на 6 років перебралася з Дрогобича до Франківська. І жодного дня не пошкодувала.
Сьогодні Наталя Романів, випускниця освітньої програми Економічна кібернетика вже працює аналітиком у рекрутинговій компанії. І завдяки здобутому в ПНУ фахові.
Власне, макроекономічним аналізом займалася Наталія і в рамках проєкту, який команда економістів-кібернетиків ПНУ презентувала під час NBU University Challenge 2020. Монетарна політика, каже дівчина, це для неї цілковито нова сфера. Що, зрештою, і було визначальним, коли погоджувалася на участь у проєкті. І перемога команди – це в першу чергу її особиста перемога над собою, каже Наталія.
«Це був певний виклик. До конкурсу я не мала справи саме з монетарною політикою. Тому я змогла довести собі, що та сфера досліджень, якою я не займалася, може мені підкоритися. Звісно, важливу роль відіграла в цьому вся наша команда. І її керівник – Андрій Пілько. Це людина, яка є добрим наставником, він вміє навчити і вміє критикувати. Але ця критика конструктивна, до якої треба дослухатися. З ним комфортно працювати».
«Страшне» слово «кібернетика»
Перемога у II Всеукраїнському студентському чемпіонаті «Монетарна політика: виклик Національного банку України університетам» важлива не лише тому, що студенти здобули досвід, повірили в себе і відчули, що ті знання, які вони отримали в університеті можуть бути ефективно застосовані на практиці. Це ще й важливий сигнал для студентів економічного факультету ПНУ та для його абітурієнтів. Адже ті знання, уміння і навички які Віталій, Наталя і Марія здобули за час навчання в університеті, знайшли своє застосування під час підготовки до презентації проєкту і були високо оцінені практиками: керівниками департаментів Національного банку та його провідними фахівцями. Студенти черговий раз переконалися в тому, що знання, здобуті в процесі вивчення таких дисциплін як моделювання економіки, прикладна економетрика, моделювання процесів управління економічною безпекою, моделювання макроекономічних процесів і багатьох інших можуть знайти своє застосування. Адже, як зазначили керівники департаментів НБУ, котрі входили до складу журі конкурсу, на даному етапі Національний банк потребує молодих людей з аналітичним складом мислення, потребує людей з розвинутими навиками прикладного економетричного та оптимізаційного моделювання, потребує людей, котрі вміють використовувати найсучасніші системи підтримки прийняття рішень в своїй роботі, і, звичайно, мають потужну базу економічних знань. Для того щоб розробляти сучасні економіко-математичні моделі управління монетарною політикою та її трансмісійним механізмом, необхідно мати чітке і глибоке розуміння процесів, які відбуваються як в фінансово-кредитній системі зокрема, так і в економіці вцілому на національному та міжнародному рівнях. Потрібно розуміти світові ринки, оцінювати їхній потенціал, розуміти як формується торгівельний і платіжний баланс країни, розуміти як зміна кон’юнктури на світових та регіональних товарних і фінансових ринках здатна вплинути на макроекономічні показники держави, які при цьому можуть бути ризики для вітчизняної грошово-кредитної системи. Тільки глибоке розуміння економічних і фінансових процесів дозволяє розробляти обґрунтовані рекомендації щодо формування параметрів монетарної політики в умовах інфляційного таргетування. Якраз такі знання отримують наші студенти, котрі навчаються на спеціальності Економіка, освітній програмі Економічна кібернетика. Говорить науковий керівник команди, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики ПНУ Андрій Пілько.
Сьогодні, каже він, зважаючи на надшвидкі темпи розвитку сучасних інформаційних технологій та засобів комунікації, немає потреби їхати до Львова чи до Києва заради того, аби здобути фах економіста-аналітика. Було б бажання – а можливості всі для цього є в Прикарпатському університеті. Про рівень підготовки студентів, котрі навчаються на освітній програмі «Економічна кібернетика» свідчить і кількість призових місць, здобутих ними на Всеукраїнських та міжнародних конкурсах наукових робіт. Тільки за останніх 5 років наші студенти здобули 3 дипломи I ступеня, 4 дипломи II ступеня і 2 дипломи III ступеня на наукових конкурсах такого рівня, причому 7 з 9 робіт були виконані під його науковим керівництвом. Також наші студенти активно приймають участь в таких Всеукраїнських стипендіальних програмах як Завтра.ua Фонду Віктора Пінчука (за останніх 4 роки маємо 2 стипендіатів), котрі здобули можливість отримувати щомісячні стипендії від даної інституції протягом календарного року, а також мають можливість брати участь в різноманітних форумах і заходах, котрі організовуються даним фондом.
«Переконаний, що перемога в подібних конкурсах – це вихід на якісно новий рівень особистісного розвитку для молодої людини. Погодьтеся, коли тебе, студента університету, який переміг в одному з таких наукових конкурсів, декілька разів на рік запрошують до Києва на зустрічі з людьми, які визначають світову політику, є керівниками таких організацій як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, НАТО, це запам’ятовується», – зазначає Андрій Пілько.
«Люди лякаються самого слова – кібернетика. Найчастіше виникають асоціації з комп’ютерною технікою, віртуальною реальністю чи науковою фантастикою. Дехто взагалі вважає, що тут працюють роботи, – жартує Андрій Пілько. Насправді, це наука про мистецтво управління. Це підхід до управління складними системами різної природи на основі інформації, отриманої на зворотних зв’язках. Іншими словами – це наука про управління з точки зору системного аналізу і моделювання».
Унікальність підходу викладачів кафедри до організації роботи зі студентами, продовжує Андрій Пілько, полягає у використанні проблемно-орієнтованих методик до викладання дисциплін, передбачених програмою. Використання системного підходу до дослідження соціо-економічних явищ і процесів, широке застосування математичних методів та моделей, а також інформаційних технологій є першочерговими пріоритетами в роботі кафедри зі своїми студентами. Це і виокремлює спеціальність Економіку в цілому, та освітню програму Економічна кібернетика зокрема від інших спеціальностей та освітніх програм економічного та управлінського профілю. Це має важливе практичне значення, оскільки у сучасних реаліях розуміння математики, володіння комп’ютерними технологіями та здатність аналітично мислити є практично безцінними активами на ринку праці та в бізнесі.
А такою кількістю учасників і переможців різноманітних українських і міжнародних конкурсів студентських наукових робіт і стипендіальних програм, мабуть не може похвалитися жодна інша спеціальність чи освітня програма в університеті, підсумовує Андрій Пілько. Один із них – Віталій Крамар, якого було запрошено до стипендіальної програми фонду Пінчука «Завтра UA».
Шість років – як один насичений день
Після закінчення у 2015 році школи в Трускавці, Віталій Крамар розглядав декілька варіантів своєї подальшої самореалізації. Хлопець цікавився точними науками та інформаційними технологіями, проявляв інтерес до програмування. Проте, за порадою батьків, здавав ЗНО з математики та історії, тож поступати на суто технічні спеціальності не випадало.
Після пошуків та вивчення пропозицій щодо здобуття вищої освіти, подавав документи до Львова, Тернополя та Івано-Франківська.
Обрав Івано-Франківськ, Прикарпатський університет, економічний факультет. Спеціальність «Економічну кібернетику».
З часу вибору напряму навчання та закладу вже минуло майже 6 років.
«Вже 6 років. Промайнули як один день. Змістовно прожитий день, насичений незабутніми подіями, враженнями від студентського життя, перемогами в наукових конкурсах та стипендіальних програмах на національному та міжнародному рівні», – розповідає Віталій.
Вже сьогодні він, випускник освітньої програми «Економічна кібернетика» ПНУ, економіст-аналітик, має намір продовжувати навчання в аспірантурі і далі займатися наукою.
У вересні 2015 року вчорашній випускник загальноосвітньої школи з м. Трускавець, що на Львівщині, Віталій Крамар потрапив на свою першу пару в університеті. Це була лекція з дисципліни «Лінійна алгебра». Її пам’ятає і досі.
«З’явилось ширше розуміння того, що собою представляє математика, як з точки зору практичного застосування, так і зі сторони її бездоганної краси. Віталій з вдячністю пригадує пари викладачів кафедри, які спонукали до системної роботи над собою і самовдосконалення. Це стало мотивацією для подальшого розвитку та навчання», – пригадує хлопець.
Спершу, каже Віталій, студентам, поряд з фундаментальними з точки зору формування аналітичного мислення дисциплінами, викладали багато нематематичних дисциплін. Однак вже курсу з третього все стало набагато цікавіше – з’явились дисципліни прикладного характеру, зокрема Економетрика та Дослідження операцій в економіці. Тоді ж з’явився інтерес до наукової діяльності.
«Чим мені найбільше запам’яталося навчання в університеті? Запам’яталося перш за все тим, що викладачі кафедри, котрі працювали з нами, зуміли по справжньому зацікавити нас тими дисциплінами, які викладалися. Запам’яталися лекції, практичні заняття, розрахункові роботи. На заняттях викладачі практикували проблемно-орієнтований підхід, в нас завжди була можливість висловити і обґрунтувати свою думку. Звичайно, наші аргументи стосовно вирішення тієї чи іншої економічної задачі чи задачі моделювання досить часто піддавались конструктивній критиці з боку викладачів. Ми це сприймали позитивно. Тому що ми розвивалися. Ми хотіли далі розвиватися і не зупинятися на досягнутому. І нам в цьому допомагали».
Коли восени 2019 року завідувачка кафедри економічної кібернетики Леся Дмитришин запропонувала Віталію взяти участь у першому чемпіонаті NBU University Challenge 2019, він погодився одразу. Однак виявилося, що немає команди. Тож Віталій взявся її формувати. Вдалося зібрати непоганий колектив. Але виникло наступне питання – кого з викладачів факультету просити стати науковим керівником проекту. Порадившись з командою, вирішили звернутися до Андрія Пілька.
«Поза сумнівом, нам подобається його підхід до роботи зі студентами, він вміє зацікавити прикладними дисциплінами які викладає, і, що найважливіше, в нього вже був багаторічний досвід підготовки студентів-переможців стипендіальних програм та наукових конкурсів найвищого рівня», – розповідає Віталій Крамар.
І ще додає: «Андрій Дмитрович має розрахункову роботу чи то з Прикладної економетрики, чи з Моделювання процесів управління економічною безпекою, чи з Математичних методів в маркетингу – то цілий дослідницький проект. Виконуючи таку роботу, а потім ще і захищаючи її, ми справді починали розуміти і глибинну сутність задачі, і найменші технічні деталі побудови математичної моделі та її подальшого аналізу. Спочатку було важко. Відчували певні прогалини в своїх знаннях з інших дисциплін. Але це було дуже цікаво. І нам це подобалося. Це спонукало серйозно зайнятись самоосвітою. Ми бачили що нам це потрібно. Ми розуміли для чого це нам. Нам це справді подобалося».
Під керівництвом Андрія Пілька в першому чемпіонаті, який проводив НБУ, команда здобула п’яте загальнокомандне місце з понад 30 університетів, поступившись командам з Києва і Львова. Тоді не було перемоги, але був цінний досвід.
«Разом з Андрієм Дмитровичем ми продовжили дослідження, спрямовані на розробку підходів до моделювання процесів управління монетарною політикою Національного банку та управління монетарною безпекою. Здобули два дипломи I ступеня на міжнародних конкурсах за напрямом «Економіка та адміністрування», та спеціальністю «Економіка». Також здобули диплом II ступеня на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціалізації «Економічна кібернетика». Не можу не згадати також перемогу в конкурсі стипендіальної програми Фонду Віктора Пінчука «Завтра.UA».
До цьогорічного, вже другого за рахунком чемпіонату, котрий організовувався Національним банком команда вже підійшла добре підготовленою. Було сформовано нову команду, Віталія знову обрали капітаном. Кандидатура наукового керівника навіть не обговорювалась (посміхається Віталій).
«Ми критично проаналізували минулорічний досвід, зробили відповідні висновки і взялися до роботи. Як не парадоксально, але карантинні обмеження не стали нам на заваді. Ми щонайменше двічі на тиждень збиралися в відео конференції на платформі Zoom. Протягом вересня-листопада, середа і субота … 20:15. Це був наш час. Працювали до години дванадцятої-першої ночі. Обговорювали і аналізували кожен результат дослідження, який було отримано нами відповідно до задач, поставлених науковим керівником на попередній онлайн-зустрічі».
Науковий керівник, розповідають учасники команди, звертав увагу навіть на найменші виявлені в нашій роботі недоліки чи неточності. Саме тому до нього і звернулися з проханням бути науковим керівником проекту.
«Однією з цілей конкурсу була імітація реальних умов прийняття рішення щодо рівня облікової ставки НБУ. Це дозволило нам перевірити свої навички макроекономічного аналізу та моделювання, і відчути себе на місці розробників монетарної політики. Отриманий досвід значною мірою посприяв нашому розвитку, як молодих науковців. Для прикладу, ми отримали унікальну можливість поспілкуватись із експертами НБУ, а також перспективу проходження практики в центральному банку», – додав Віталій.
А ще під час підготовки до чемпіонату і після перемоги, каже Віталій Крамар, у нього з’явилося багато цікавих ідей, які можна у подальшому розвивати, у тому числі на базі ПНУ у співпраці з регіональними органами влади, підприємствами, бізнесом.
«Є безліч ідей в цьому напрямку – від досліджень окремих каналів впливу монетарної політики на фінансово-економічні процеси регіону до формування стратегії розвитку регіону з врахуванням цих впливів»
Перемога в чемпіонаті, переконаний Віталій Крамар, крім престижу ПНУ та безцінного досвіду для учасників, формує також певний зв’язок між майбутнім поколінням економістів і центральним банком, зокрема формування довіри на основі розуміння алгоритму прийняття рішень з монетарної політики регуляторного органу.
Аналітики із системним мисленням
Першим завідувачем кафедри економічної кібернетики, розповідає Андрій Пілько, був Заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Іван Семенович Благун, відомий в тому числі і своїми працями в галузі моделювання складних економічних систем. 2002 рік вважається роком заснування кафедри. У 2004 році на кафедрі започатковано набір студентів за спеціальністю «Економічна кібернетика».
Сьогодні кафедра економічної кібернетики готує фахівців за спеціальністю «Економіка» (освітній рівень – бакалавр і магістр). Навчання в магістратурі здійснюється за освітньою програмою «Економічна кібернетика».
Випускники кафедри успішно працюють в різних сферах економічної діяльності: економістами-аналітиками великих виробничих компаній, аналітиками в банках і страхових компаніях, рекламних агентствах, податковій інспекції, керівниками приватних фірм, менеджерами високої ланки, фінансистами та викладачами вузів, менеджерами проектів та бізнес-аналітиками.
Кафедра готує фахівців-аналітиків для регіональної економіки. Хоча знання, здобуті нашими випускниками в стінах університету, дозволили багатьом з них успішно працевлаштуватися за спеціальністю як в Києві, так і закордоном.
ПНУ сьогодні єдиний ЗВО в регіоні, який займається підготовкою студентів за освітньою програмою «Економічна кібернетика». Звісно, і Чернівці, і Тернопіль, і Львів також готують фахівців за подібними освітніми програмами, однак, стверджує Андрій Пілько, вони не конкурують, а швидше співпрацюють з нашим вузом.
Звісно, не кожен зможе навчатися на спеціальності Економіка та освітній програмі «Економічна кібернетика» та ще й отримувати задоволення від навчання, говорить Андрій Пілько.
«До нас приходять вчитися підготовлені люди. В першу чергу, ми запрошуємо до себе на навчання абітурієнтів, з сильною математичною базою та системним мисленням. В нас вчитися цікаво. Ми пишаємося своїми студентами».
За матеріалами прес-служби ПНУ
Володимир Гарматюк, Пресслужба ПНУ